Портфоліо

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Вступ

Я працюю над проблемою «Вивчення  педагогічних умов розвитку творчих здібностей учнів на уроках образо­творчого мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі».

Прогрес цивілізації значною мірою залежить від обдарованих людей. Денні Дідро за­значав: «Країна, де усіх дітей навчатимуть малювання, як письма, незабаром стане попереду всіх інших». Уроки образотворчого мистецтва здатні ввести школяра у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, допоможуть відчути радість творчості, що, як відомо, є од­нією з найбільших радощів на землі.

Одним із пріоритетних завдань, визначених Націо­нальною доктриною розвитку освіти в Україні, є створен­ня передумов для виховання особистості, здатної творчо мислити, самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на зміни в умовах докорінної перебудови всіх сфер життєдіяльності суспільства. На формування загальних та художніх здібностей учнів, універсальних якостей творчої особистості орієн­тують Концепція художньо-естетичного виховання  та чинні нав­чальні програми.

Творча діяльність полягає в от­риманні нових результатів, а творча особистість - це особистість, яка здатна генерувати оригінальні ідеї, робити відкриття, здійснювати ви­находи. Р. Стернберг зазначав: «Творчість - це здатність виконува­ти роботу, яка одночасно є нова­торською (тобто оригінальною) і відповідною (тобто корисною, від­повідною вимогам завдання)». Результати діяльності творчої особистості мають художню, наукову, соціальну чи технічну цінність, викликають емоційне захоплення.

Особисто мені імпонує  таке визначення творчості: «Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріаль­них цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, ін­женерно-технологічні чи інші інновації тощо).

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва

Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої втілюється у створенні образу кінцевого продукту (ре­зультату творчості).

Сучасні дослідники творчості вважають, що особистісні чинники є визначальними в досягненні творчих резуль­татів. На думку Айзенка, риса «креативність» пов'язана з творчими досягненнями через особистість, оскільки саме особистість є механізмом реалізації творчих здібностей у творчій діяльності.

Творча особистість - це особистість, у якої поєднуються внутрішня потреба творити із розумін­ням суті справи, знаннями та вміннями, відповідною обда­рованістю. Творча особистість завжди характеризується високим рівнем креативності, яскраво вираженими особистісними якостями і здібностями, які сприяють успішній професійній діяльності. Тобто, це людина, яка має нетрадиційне, самостійне мислення, багатий духовний світ, створює щось нове, оригінальне.

«Творчість, - писав В. Сухомлинський, - починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здо­буті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетво­рення свгту. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням. Творчість не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчості треба вчити». Творчі здібності, або креативність (від лат. тво­рення) - це здатність дивуватися і пізнавати, вміння зна­ходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямова­ність на відкриття нового.

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи нахили дитини. Чим раніше по­чинається розвиток здібностей, талантів, тим більше шан­сів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різноманітні стереотипи.

Використання образотворчого мистецтва як засобу розвитку творчої особистості було предметом досліджень сучасних педагогів і методистів               Л. Фесенко, Т. Рублі, І. Демченко, Т. Руденко, які наголошували на необхідності збагачення дитини цінними духовно - художні­ми враженнями, розвитку її художніх здібностей, сприян­ня творчій самореапізації.

На сьогодні ще недостатньо розкрито педагогічні умо­ви розвитку творчих здібностей учнів, тому це питання я вирішила дослідити більш ретельно.

Метою моєї роботи  є розкриття педагогічних умов розвитку художніх здібностей учнів на уроках образотворчого ми­стецтва в загальноосвітніх навчальних закладах.

Методистами розроблено схе­му розвитку творчих здібностей учнів у навчально-вихов­ному процесі загальноосвітньої школи.

Щоб сформувати творчу особистість засобами обра­зотворчого мистецтва в умовах загальноосвітнього нав­чального закладу, потрібно створити належні педагогічні умови для розвитку творчих здібностей кожного учня, за­доволення його художніх інтересів і потреб.

На мою думку, такими педагогічними умовами є:

    сприятливий мікро­клімат на уроках,

    посилення мотивації творчої діяльності,

    урахування психологічних особливостей кожного учня,

    ефективна організація та керування діяльністю дітей,

    до­цільне використання якісного наочного матеріалу,

    інтегра­ція знань, наявність кабінету образотворчого мистецтва, залучення до гурткової роботи.

Одним з моїх головних завдань, як учителя,  на уроці вбачаю створення  в класі творчої  атмосфери. Це, насамперед, заохочення до пізнання, повага до дитини та підтримування її прагнення до творчості, уникання несхвальних оцінок творчих ідей учнів і знаходження слів, що стимулюють творчість.

Значну роль у розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва відіграє наявність піз­навальних мотивів у школярів та їхня активність.

Прагну сформувати в кожного свого учня мотиваційну сферу, тобто виробити в нього систему цінностей, виховати потребу в на­бутті нових знань, розкрити особистісну значущість нав­чання, коли учень усвідомлює, як навчання допоможе йому визначити своє місце в житті. Проблемні ситуації сти­мулюють пізнавальну мотивацію учнів, сприяють подо­ланню психологічного бар'єра, спричиненого минулим досвідом, ведуть до виникнення нових пізнавальних потреб.

З цією метою, на мою думку,  доречно застосовувати методи стиму­лювання мотивації навчальної діяльності, а саме: навчаль­ні дискусії, пізнавальні ігри, створення ситуацій новизни у процесі викладу навчального матеріалу з опорою на жит­тєвий досвід учнів; метод заохочення та ін. З метою заці­кавлення учнів мистецтвом та заохочення до творчості я проводжу екскурсії на природу, виставки дитя­чих робіт, місцевих художників та народних умільців та здійснюємо  віртуальні подорожі до музеїв світу.

Для врахування психологічних особливостей кожного учня я  співпрацюю зі шкільним психо­логом, разом вивчаємо й виявляємо індивідуальні особливо­сті вихованців, проводимо педагогічні спостереження, бе­сіди, анкетування, тестування.

Розвиток творчих здібностей школярів неможливий без ефективної організації та керування діяльністю дітей. Для цього ретельно і виважено  підбираю методи та форми ро­боти з учнями; систему вправ, завдань, опорних карток; художні техніки, що розвивають спостережливість, уяву, фантазію, асоціативно-образне мислення. Так, наприклад, використання креативних методів навчання (метод приду­мування, метод «Якби...», метод «мозкового штурму»); когнітивних методів навчання (перевтілення, змістовного бачення, образного бачення, досліджень, гіпотез); систе­ми знань, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання (метод проектів), які спонукають учнів до активної творчої діяльності, дають змогу підвищити ефективність уроку, розвивають вміння висловлювати власні думки.

Постійною нашою супутницею на уроках в 5 класі  є гра Наприклад, на уроках образотворчого мистецтва з учнями  застосовувую ігрові ситуації та ігри для поступового залучення їх до більш складних, твор­чих форм діяльності. Це: «Плямочка», «Художник Олівець», «Незнайко», «Гарбузові родичі», «Прикрась ялинку» (інсценізація); ігрові ситуації: «Розбитий глечик», «Край, де я хотів би побувати», «Фантазери» тощо. Будь-яке завдання, подане в ігровій формі, дозволяє не лише швидко повторити, закріпити чи систематизувати знання, а й завжди викликає у дітей заці­кавлення та спонукає до діяльності. Тому ми разом із п’ятикласниками склада­ємо та розв'язуємо ребуси, кросворди, чайнворди, криптограми, проводимо художньо-конструктивні ігри («Фабрика іграшки»), інтелектуальні ігри (вікторини, КВК), сюжетно-рольові ігри (інсценізація, пантоміма).

Розвитку творчих здібностей сприяє підбір тематики завдань, що пропонуються для практичної роботи, використання нетрадицій­них художніх технік та матеріалів зображення, які є до­ступним для дгтей і дають їм можливості для експеримен­тування, пошуку образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок. Таке малювання приваблює дітей більш легкими способами виконання, якісними результатами, швидкими темпами роботи. Розвитку творчих здібностей також сприяє використання виражальних засобів різних видів образотворчого мистец­тва, які урізноманітнюють прийоми роботи, стають цікави­ми у вирішенні навчальних завдань (виконання тонового рішення натюрморту за допомогою крапочок, контраст­них або нюансних кольорів, неіснуючої тварини за допо­могою графічного зображення різних фактур і т. ін.); розви­ток уміння висловлювати власні думки (використання інтерактивних методів, проблемно-діалогічного спілкуван­ня та організація роботи за картиною).

Досвід роботи в школі з дітьми переконує мене, що сприймання та інтерпретація творів мистецтва формує в учнів образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлен­ня власного місця в ньому, розширює кругозір, розвиває художні здібності, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні вміння.

Під час проведення бесіди за карти­ною, наприклад, за пейзажем, можливі такі запитання:

-         Яка пора року? Чому саме ця?

-         Якого кольору небо? Чому?

-         Якого кольору листя? стовбур дерева? Чому?

-         Якого кольору земля? річка? Чому?

-         Що на першому плані картини зобразив художник?

-         Що художник зобразив на другому плані?

-         Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині?

Якщо це натюрморт, то можливі такі запитання:

-                                 Що зображено?

-                                 Якої форми даний предмет?

-                                 Яку геометричну фігуру нагадує форма предмета?

-                                 Якого він кольору?

-                                 Що допомогло художнику передати об'єм пред­метів?

-                                 Які предмети зображені на першому плані?

-                                 Які предмети зображені на другому плані?

-                                 Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині?

Якщо це жанрова картина, то можливі такі запитання:

-                         Яка подія відтворена на картині?

-                         Що дає можливість так думати?

-                         Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині?

У класі  створюємо картинну галерею з репро­дукцій для бесід і змінюємо залежно від пори року, теми уроку тощо.

Залучення учнів до навчально-творчої діяльності бага­то в чому залежить від наочно-методичного забезпечення уроку. Важлива роль належить педагогічному малюнку. Використання його під час пояснення навчального матері­алу дає можливість методично вирішувати завдання художнього навчання школярів, за короткий проміжок ча­су найбільш повно розкрити закономірності основ образо­творчої грамоти.

Я глибоко переконана, що найміцніше запам'ятовується ін­формація, сприйнята декількома органами чуття людини. Тому на уроках  використовую опорні таблиці, картки, мультимедійне обладнання, де задіяні зорові й слухові рецептори. Це сприяє підвищенню емоційної на­сиченості уроку. Використання літературних та музичних творів створює творчу атмосферу, сприяє інтеграції знань. Щоб музика на уроці образотворчого мистецтва викона­ла свою роль, слід навчити учнів сприймати та пережива­ти її зміст.

Наприклад, вивчаючи в 6-му класі історичний жанр,  пропоную учням прослухати «Запорізький марш» Є. Адамцевича, потім проводжу аналіз-інтерпретацію ілюстрації до повісті «Тарас Бульба» А. Бубнова і порівняти ці два твори; ознайомлюючись з пейзажним жанром у 5-му класі, учні під моїм керівництвом здійснюють аналіз-інтерпретацію твору А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», а потім п'єси Ю. Щуровського «Після перегляду Куїнджі» і з'ясовують, що ж надихнуло композитора на написання такої п'єси.

Мрію, щоб у нашому загальноосвітньому закладі був відпо­відно оснащений кабінет образотворчого мистецтва - ці­леспрямовано організоване середовище, де створені всі необхідні умови для формування індивідуальних творчих можливостей учня. Він має бути оснащений  пі­дібраними навчальними таблицями; ілюстраціями картин художників; портретами видатних художників світу, України, рідного краю; технічними засобами (комп'ютер, відеопроектор); змінними подіумами для демонстрації по­становок, стійками з поличками для розташування натур­них об'єктів; освітлювальними приладами; стендами для виставок; шафами чи спеціальними стелажами для зби­рання наочності, технічних засобів навчання, натурногометодичного фонду, учнівських робіт, методичної літератури, таблиць, дисків з навчальними програмами з предме­та, музичними творами, відеофільмами. Піклуючись про оснащеність кабінету образотворчого мистецтва, я зможу активно залучати учнів до цієї роботи, що створить умови для більш глибокого вивчення образотворчого мистецтва. Тільки так буде забезпечено високий рівень викладання.

Гурткові заняття є логічним продовженням уроків. Тут, на мою думку, важливо підтримувати зв'язки між темами, що вивчають­ся на уроках образотворчого мистецтва і в гуртку. Дітям можна пропоную роботу над проектами, наприклад, «Дари осені», «Лісові чарівники», «Архітектура мого мі­ста», «Майстерня графіка», «Майстерня живописця» то­що. Учні створю­ють комп'ютерну презентацію, що висвітлює результати їхньої діяльності над проектом. Крім того, вони готують статтю до шкільної газети, яка містить цікаву інформацію з даної теми. Робота над проектами дає мені можливість  інтегрувати матеріал за тематикою з образотворчого мистецтва, літератури, музики, історії тощо.

Висновки

Розвитку творчих здібностей учнів на уроках образо­творчого мистецтва та в гуртку сприяє робота з різними нетрадиційними художніми техніками: ниткографія, ляпко-графія, гратографія, клейовий малюнок, акватипія, моно­типія, аерографія, бульбашкографія, живопис по манці, малювання кольоровими восковими олівцями та аква­реллю, малювання гумкою по фону, що підготовлений простим олівцем, малювання кольоровою парафіновою свічкою та аквареллю, друкування природних форм з гра­фічним доопрацюванням тощо.

Пильну увагу я приділяю  індивідуальній роботі з об­дарованими учнями  з метою  розширення та вдосконалення їх знань, умінь і навичок. Активній творчій діяльності сприяє залучення дітей до участі в конкурсах.

Досвід роботи  підтверджує, що завдяки створен­ню вищезазначених педагогічних умов, зростає рівень знань учнів, вдосконалюються вміння і навички. Анкетування учнів, проведені шкільним психологом з ме­тою вивчення мотивів навчання, показали, що зміни в мо­тиваційній сфері найвиразніше спостерігалися в тих дітей, які мали високі показники якості знань. Показником ре­зультативності навчання є участь учнів у творчих фестивалях, конкурсах.

Отже, створюючи відповідні педагогічні умови розвит­ку творчих здібностей учнів, я  тим самим даю можли­вість дитині повірити в себе, відчути себе митцем, творчою особистістю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх  навчальних  закладах /Л. Масол // Директор школи. - 2005. -№ 4.

2.  Програми для загальноосвітніх навчальних закла­дів. Художньо-естетичний цикл. 5-11 класи. - К. : Ірпінь, 2005.-233с.

3. Творча особистість, її психологічний портрет, законо­мірності розвитку [Електронний ресурс]

4.  Творчість [Електронний ресурс]

5.  Сухомлинський В. А. Сердце віддаю дітям : в 3 т. -К.: Педагогіка, 1979.-Т. 1. -С. 558-595.

6. Барташнікова І. А. Розвиток уяви та творчих здібно­стей у дітей: [навч. посіб.] /1. А. Барташнікова, О. О. Барташніков. - Тернопіль : Навч. книга - Богдан, 2007.-64с.

7.  Розвиток творчих здібностей [Електронний ресурс].

8.  Руденко Т. А. Розвиток творчих здібностей дітей за­собами образотворчого мистецтва [Електронний ресурс]: Дис. канд. пед. наук: 13.00.07 / Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г Короленка.-Полтава, -2005.  -  270  

9.  Фесенко Л. В. Я іду на урок образотворчого ми­стецтва. 5 клас / Л. В. Фесенко, Т. Є. Рубля - X.: Веста; Вид-во «Ранок», 2008.